Триметазидин-астрафарм таблетки від стенокардії по 20 мг, 60 шт.

ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосування лікарського засобу
Триметазидин-аСтРАфарм
(Trimetazidin-aStRApharm)

Склад:

діюча речовина: trimetazidine;

1 таблетка містить триметазидину дигідрохлориду 20 мг;

допоміжні речовини: крохмаль кукурудзяний, маніт Е 421, повідон, тальк, магнію стеарат, покриття  «СелеКоат™»  (гіпромелоза,  поліетиленгліколь (макрогол) 6000, титану діоксид  Е 171), барвник «Азорубін» (кармоїзин) Е 122, барвник «Жовтий захід FCF» Е 110.

Лікарська форма. Таблетки, вкриті плівковою оболонкою.

Основні фізико-хімічні властивості: таблетки круглої форми з двоопуклою поверхнею, вкриті оболонкою червоного кольору. На розломі видно два шари.

Фармакотерапевтична група.

Кардіологічні препарати. Триметазидин. Код АТХ С01Е В15.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.

Механізм дії.

Завдяки збереженню енергетичного метаболізму у клітинах, які потерпають від гіпоксії або ішемії, триметазидин запобігає зменшенню рівня внутрішньоклітинного АТФ, забезпечуючи тим самим належне функціонування іонних насосів i трансмембранного натрiєво-калiєвого потоку при збереженні клітинного гомеостазу.

Триметазидин гальмує ?-окиснення жирних кислот, блокуючи довголанцюгову 3-кетоацил-КоА тiолазу (3-КАТ), що підвищує окиснення глюкози. У клітинах в умовах ішемії процес отримання енергії шляхом окиснення глюкози потребує менше кисню порівняно з процесом отримання енергії шляхом ?-окиснення жирних кислот. Посилення процесу окиснення глюкози оптимізує енергетичні процеси у клітинах та відповідно підтримує достатній метаболізм енергії в умовах ішемії.

Фармакодинамічні ефекти.

У пацієнтів з ішемічною хворобою серця триметазидин діє як метаболічний агент, зберігаючи внутрішньоклітинні рівні високоенергійних фосфатів у міокарді. Ефекти досягаються без супутніх гемодинамічних ефектів.

Фармакокінетика.

Максимальна концентрація триметазидину в крові спостерігається в середньому через 5 годин після прийому препарату. Упродовж доби концентрація триметазидину в плазмі крові стабільна: протягом 11 годин після прийому препарату – не менше 75 % максимальної концентрації. Стан стабільної концентрації встановлюється найпізніше через 60 годин. Вживання їжі не впливає на фармакокiнетичнi характеристики триметазидину. Об’єм розподілу становить 4,8 л/кг. Зв’язування з білками низьке: за даними вимірювань in vitro – 16 %.

Триметазидин виводиться в основному iз сечею, переважно у незміненій формі. Період напiввиведення становить в середньому 7 годин для здорових молодих добровольців та 12 годин – для осіб віком від 65 років. Повне виведення триметазидину є результатом ниркового кліренсу, який безпосередньо корелюється із кліренсом креатиніну, та меншою мірою, є результатом печінкового кліренсу, який з віком зменшується.

Особливі групи пацієнтів.

Пацієнти літнього віку. У пацієнтів літнього віку можливе підвищення концентрації триметазидину через вікове зниження функції нирок.

Порушення функції нирок. Концентрація триметазидину в крові збільшується у пацієнтів із помірною нирковою недостатністю (кліренс креатиніну - 30-60 мл/хв) та у пацієнтів із тяжкою нирковою недостатністю (кліренс креатиніну