КАЛІЮ ЙОДИД 125 мг пор. фл.

Показання

Профілактика захворювань щитовидної залози під час ядерно-технічних аварій з метою запобігання опроміненню.

Протипоказання

• індивідуальна підвищена чутливість до діючої речовини;
• герпетиформний дерматит (хвороба Дюринга);
• гіпокомплементарний уртикарний васкуліт (синдром МакДаффі);
• гіперфункція щитовидної залози;
• виражений гіпертиреоз; - латентний гіпертиреоз;
• токсична аденома, вузловий або дифузний токсичний зоб.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

При одночасній високодозній терапії йодом та калійзберігаючими діуретинами можливий розвиток гіперкаліємії, з препаратами літію - розвиток зобу та гіпотиреозу.

За одночасного застосування Калію йодид з інгібіторами ангіотензинперетворюючого ферменту (АПФ) може розвинутися гіперкаліємія, серцеві аритмії або зупинка серця. Якщо сумісне застосування зазначених лікарських засобів вважається доцільним, то рекомендується регулярно контролювати рівень калію у плазмі крові.

Перхлорат та тіоціонат конкурентно гальмують поглинання йоду щитовидною залозою, а тиреотропный гормон (ТТГ) - стимулює. Одночасне застосування Калію йодид з йодовмісними лікарськими засобами (наприклад, аміодарон) не рекомендується через можливий ризик небажаних ефектів.

Сумісне лікування хінідином із калію йодидом може супроводжуватись підсиленням ефекту хінідіну на серце у зв'язку зі збільшенням концентрації калію у плазмі крові.

Поєднання лікарського засобу з рослинними алкалоїдами та солями важких металів може призвести до утворення нерозчинного осаду та ускладнити всмоктування йоду.

Особливості застосування

Слід розглянути необхідність застосування лікарського засобу Калію йодид для різних вікових груп ризику. Вагітні, жінки, які годують груддю, немовлята та діти повинні першочергово отримувати йодопрофілактику. Йодна профілактика використовується проти інгаляційного впливу радіоактивних ізотопів йоду, однак не повинна розглядатися як виняткова, зокрема у разі потрапляння радіоактивного йоду через травний тракт. Разова доза Калію йодид забезпечує достатній захист протягом 24 годин. Переважно евакуація населення (при наявності показань) є більш ефективним заходом щодо радіаційного захисту, ніж повторний прийом лікарського засобу. Якщо евакуація з якихось причин затримується або неможлива, то багаторазове (повторне) застосування Калію йодид слід проводити не раніше ніж через 24 години після першого прийому лікарського засобу та за умови пролонгованого надходження радіоактивності в зовнішнє середовище після офіційних оповіщень.

Слід уникати повторних доз у новонароджених, а також у вагітних і жінок, які годують груддю (див. розділ «Спосіб застосування та дози»). Пацієнти з тиреотоксикозом, які проходять медикаментозне лікування, або пацієнти з тиреотоксикозом в анамнезі, які пройшли медикаментозне лікування та перебувають у стадії ремісії, можуть бути у групі ризику.

Йод-індукований гіпертиреоз може виникнути у пацієнтів із безсимптомним вузловим зобом або прихованою хворобою Грейвса, які не перебувають під наглядом лікаря. Слід з обережністю застосовувати комбінацію калію йодиду та калійвмісних лікарських засобів пацієнтам із нирковою або наднирковою недостатністю, гострим зневодненням або тепловими судомами. Слід бути обережним, якщо Калію йодид призначається одночасно з калійзберігаючими діуретиками, оскільки це може призвести до гіперкаліємії (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»). Потенційна користь від йодної профілактики найбільша у молоді.

Щитовидна залоза плода, новонародженого та дитини має вищий щорічний ризик раку щитовидної залози на одиницю дози радіоактивного йоду, ніж щитовидна залоза дорослої людини.

Профілактика калію йодидом зазвичай не показана дорослим віком від 40 років, окрім випадків, коли інгаляційні дози опромінення підвищуються до рівня 5 Гр, тобто такі, що порушують функції щитовидної залози. Ризик розвитку раку щитовидної залози у цій групі низький, однак частота захворювань щитовидної залози вища, тому прийом калій йодиду може спровокувати ускладнення з боку щитовидної-залози.

Дитяче населення

Новонароджені в перші дні життя піддаються" особливому ризику через вплив радіоактивного йоду та блокування функції щитовидноїзалози через перевантаження калію йодидом. Частка радіоактивного поглинання в чотири рази більша, ніж у всіх інших вікових груп. Транзиторний гіпотиреоз в цей ранній період розвитку мозку може призвести до втрати інтелектуальних можливостей. Якщо новонародженим дають стабільний йод, необхідне ретельне спостереження за функцією щитовидної залози. Для новонароджених, яким застосовували калію йодид протягом перших кількох тижнів життя, слід контролювати рівень ТТГ і. за необхідності, рівень Т4 та проводити відповідну замісну терапію.

Застосування у період вагітності або годування груддю

Вагітність

Повідомлялося про тератогенні ефекти, такі як вроджений зоб і гіпотиреоз, при введенні калію йодиду вагітним жінкам.

Профілактичне застосування калію йодиду вагітній жінці також є ефективним для плода, оскільки йод проникає через плаценту.

Протягом усієї вагітності кількість доз Калію йодид слід звести до мінімуму та уникати повторних доз. Якщо Калію йодид використовувати на пізніх термінах вагітності, необхідно контролювати функцію щитовидної залози новонародженого. Зазвичай це досягається за допомогою рутинного скринінгу новонародженого.

Для новонароджених, яким застосовували калію йодид протягом перших кількох тижнів жита, слід контролювати рівень ТТГ і, за необхідності, рівень Т4 та проводити відповідну замісну терапію.

Вагітним жінкам з активним гіпертиреозом не можна приймати Калію йодид через ризик блокування щитовидної залози плода.

Годування груддю 

Лікарський засіб Калію йодид проникає у грудне молоко, тому препарат під час годування груддю приймати тільки в рекомендованих дозах. Жінкам, які годують груддю не слід застосовувати повторні дози Калію йодид.

Фертильність

Немає даних щодо впливу діючої речовини калію йодиду на фертильність.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами

Будь-яких випробувань щодо вивчення впливу на здатність керувати транспортними засобами та іншими механізмами не проводили.