Тамифлю 6 мг/мл 13 г №1 порошок для пероральной суспензии

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування лікарського засобу

ТАМІФЛЮ ®

(TAMIFLU ® )

Склад:

діюча речовина: oseltamivir;

1 г порошку містить озельтамівіру 30 мг у вигляді озельтамівіру фосфату 39,4 мг;

1 мл готової суспензії містить 6 мг озельтамівіру у вигляді озельтамівіру фосфату 7,88 мг;

допоміжні речовини: cорбіт (Е 420), титану діоксид (Е 171), натрію бензоат (Е 211), ксантанова камедь, мононатрію цитрат, сахарин натрію, Тутті Фрутті PERMASEAL PHS-142000 (смакові добавки).

Лікарська форма. Порошок для оральної суспензії.

Основні фізико-хімічні властивості: гранулят або грудкуватий гранулят від білого до світло-жовтого кольору; відновлена суспензія – непрозора суспензія від білого до світло-жовтого кольору.

Фармакотерапевтична група.

Противірусні засоби для системного застосування. Противірусні засоби прямої дії. Інгібітори нейрамінідази.

Код АТХ J05A H02.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.

Озельтамівіру фосфат є пропрепаратом, його активний метаболіт (озельтамівіру карбоксилат) вибірково інгібує нейрамінідазу вірусів грипу ? фермент, що каталізує процес вивільнення новоутворених вірусних частинок з інфікованих клітин, їх проникнення в клітини епітелію дихальних шляхів та подальшого поширення вірусу в організмі.

Озельтамівіру карбоксилат інгібує нейрамінідазу вірусів грипу типів А та В in vitro. Озельтамівіру фосфат затримує ріст і реплікацію вірусу грипу in vitro та при пероральному застосуванні пригнічує реплікацію вірусу грипу типів А та В і його патогенність in vivo на моделях грипозної інфекції у тварин при експозиціях, що подібні тим, які досягаються у людини при дозі 75 мг двічі на добу.

Антивірусна активність озельтамівіру була підтверджена щодо вірусів грипу типів А та В в ході експериментальних досліджень за участю здорових добровольців.

Значення ІС 50 озельтамівіру для ферменту нейрамінідази клінічних ізолятів вірусів грипу А коливалися від 0,1 нМоль до 1,3 нМоль, а для вірусів грипу В становили 2,6 нМоль. В даних опублікованих досліджень відзначалися вищі значення ІС 50 для вірусів грипу В з медіаною 8,5 нМоль.

Фармакокінетика.

Після перорального прийому озельтамівіру фосфат легко всмоктується в травному тракті і значною мірою перетворюється на активний метаболіт (озельтамівіру карбоксилат) переважно під дією печінкових естераз. Не менше 75 % прийнятої внутрішньо дози потрапляє у системний кровообіг у вигляді активного метаболіту, менше 5 % – у вигляді про-препарату. Плазмові концентрації як пропрепарату, так і активного метаболіту пропорційні дозі і не залежать від прийому їжі.

У людини середній об’єм розподілу (Vss) активного метаболіту в рівноважному стані – приблизно 23 л, об’єм, еквівалентний об’єму позаклітинної рідини організму. Оскільки активність нейрамінідази є позаклітинною, озельтамівіру карбоксилат досягає всіх основних місць локалізації грипозної інфекції.

Зв’язування активного метаболіту з білками плазми людини низьке (приблизно 3 %).

Озельтамівіру фосфат значною мірою перетворюється на активний метаболіт під дією естераз, що знаходяться переважно в печінці. Ні озельтамівіру фосфат, ні активний метаболіт не є субстратами або інгібіторами ізоферментів системи цитохрому Р450 у дослідженняхin vitro. Жодних кон’югатів фази 2 для обох сполук виявлено in vivo не було.

Виведення

Озельтамівір, що всмоктався, виводиться головним чином (> 90 %) шляхом перетворення на активний метаболіт, який не піддається подальшій трансформації і виводиться із сечею. У більшості пацієнтів максимальна концентрація активного метаболіту в плазмі знижується з періодом напіввиведення 6-10 годин. Активна субстанція повністю (> 99 %) виводиться нирками. Нирковий кліренс (18,8 л/год) перевищує швидкість клубочкової фільтрації (7,5 л/год), що вказує на те, що препарат виводиться ще й шляхом канальцевої секреції. З калом виводиться менше 20 % прийнятого внутрішньо радіоактивно позначеного препарату.

Фармакокінетика в особливих групах.

Хворі з ураженням нирок

Прийом 100 мг озельтамівіру 2 рази на добу протягом 5 днів пацієнтами з різним ступенем ниркової недостатності продемонстрував, що експозиція озельтамівіру карбоксилату є обернено пропорційною зниженню функції нирок. Щодо дозування див. розділ «Спосіб застосування та дози».

Хворі з ураженням печінки

In vitro дослідження продемонстрували, що не очікується ні значного збільшення експозиції озельтамівіру, ні значного зниження експозиції активного метаболіту озельтамівіру у пацієнтів з порушенням функції печінки (див.розділ «Спосіб застосування та дози»).

Хворі літнього віку

У хворих літнього віку (65-78 років) експозиція активного метаболіту в рівноважному стані на 25-35 % вища, ніж у молодших пацієнтів (< 65 років) при призначенні аналогічних доз озельтамівіру. Період напіввиведення препарату у хворих літнього віку суттєво не відрізняється від такого у молодших пацієнтів. На основі експозиції препарату та переносимості коригувати дози пацієнтам літнього віку немає потреби при лікуванні і профілактиці грипу, за винятком пацієнтів з помірною або тяжкою нирковою недостатністю (кліренс креатиніну < 60 мл/хв) (див.розділ «Спосіб застосування та дози»).

Діти ? 1 року

Фармакокінетику озельтамівіру вивчали у дітей віком від 1 до 16 років у ході фармакокінетичного дослідження з одноразовим прийомом препарату та клінічного дослідження ефективності у невеликої кількості дітей при багаторазовому дозуванні. У дітей молодшого віку виведення пропрепаратів та активного метаболіту відбувалося швидше, ніж у дорослих, що призводило до більш низької експозиції, вираженої у мг/кг дози. Прийом препарату у дозі 2 мг/кг дає таку ж експозицію озельтамівіру карбоксилату, яка досягається у дорослих після одноразового прийому дози 75 мг (що еквівалентно приблизно 1 мг/кг). Фармакокінетика озельтамівіру у дітей та підлітків віком від 12 років така ж сама, як і у дорослих.

Діти віком < 1 року

Наявні обмежені дані з фармакокінетики та безпеки для дітей віком до 1 року. Було виконано фармакокінетичне моделювання із застосуванням вказаних даних та результатів, отриманих під час досліджень у дорослих і дітей віком від 1 року. Результати моделювання продемонстрували, що доза 3 мг/кг двічі на добу у немовлят віком від 3 до 12 місяців і 2,5 мг двічі на добу у немовлят від 1 до 3 місяців забезпечує експозицію, порівнянну з клінічно ефективною експозицією, досягнутою у дітей віком від 1 року та дорослих (див.розділи «Показання», «Спосіб застосування та дози»). На сьогодні немає даних щодо застосування Таміфлю ® у немовлят віком до 1 місяця.

Клінічні характеристики.

Показання.

Лікування грипу

У пацієнтів віком від 1 року, у яких наявні симптоми, характерні для грипу, під час циркуляції вірусу грипу. Ефективність була продемонстрована, коли лікування було розпочато протягом двох днів після появи симптомів. Дане показання базується на клінічних дослідженнях грипу з переважним розповсюдженням грипу типу А.

Лікування дітей віком до 1 року під час пандемії грипу (див.розділ «Фармакокінетика»).

Лікарю, який проводить лікування, слід враховувати патогенність циркулюючого штаму та загальний стан пацієнта, щоб упевнитись у потенційній користі від застосування препарату для дитини.

Профілактика грипу.

- Профілактика грипу у дорослих та дітей віком від 1 року після контакту з особою з клінічно діагностованим грипом під час циркуляції вірусу грипу.

- Відповідне застосування Таміфлю ® з метою профілактики грипу необхідно визначати в кожному конкретному випадку, враховуючи обставини та зважаючи на групу пацієнтів, якій потрібен захист. У виняткових ситуаціях (наприклад, у разі розбіжностей між циркулюючим вірусом грипу та вірусом грипу, проти якого проводилась вакцинація, та під час пандемії) сезонну профілактику можна проводити у осіб віком від 1 року.

- Профілактика грипу у дітей віком до 1 року після контакту з особою з клінічно діагностованим грипом під час пандемії (див.розділ «Фармакокінетика»).

Застосування Таміфлю ® не замінює вакцинацію проти грипу.

Застосування противірусних засобів для лікування та профілактики грипу має базуватися на офіційних рекомендаціях. Рішення про застосування озельтамівіру для лікування та профілактики слід приймати з урахуванням характеристик циркулюючих вірусів грипу, доступної інформації щодо чутливості вірусів грипу до лікарських засобів у кожному сезоні та впливу захворювання в різних географічних регіонах та групах пацієнтів.

Протипоказання.

Підвищена чутливість до озельтамівіру фосфату або до будь-якого компонента препарату.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Фармакокінетичні властивості озельтамівіру, такі як слабке зв’язування з білками та метаболізм, який не залежить від систем CYP 450 і глюкуронідази (див.розділ «Фармакокінетика»), свідчать, що клінічно значима взаємодія з іншими лікарськими засобами малоймовірна.

Пробенецид

При одночасному прийомі озельтамівіру і пробенециду пацієнтам з нормальною функцією нирок корекція дози не потрібна.

Одночасне призначення пробенециду, який є потужним інгібітором аніонного шляху ниркової канальцевої секреції, призводить до збільшення AUC активного метаболіту озельтамівіру приблизно вдвічі.

Амоксицилін

Озельтамівір н